Volodymyr Tykhyi

director, guionista e produtor ucraíno

Volodymyr Viktorovych Tykhyi (en ucraíno: Тихий Володимир Вікторович), nado en Chervonohrad, óblast de Lviv, na República Socialista Soviética de Ucraína o 25 de febreiro de 1970, é un director de cinema, guionista e produtor ucraíno.[1][2] É membro da Unión Nacional de Cinematógrafos de Ucraína,[3] e en 2018 gañou o Premio Nacional Taras Shevchenko de Ucraína por unha serie de filmes históricos e documentais sobre a Revolución da Dignidade.[4]

Modelo:BiografíaVolodymyr Tykhyi

(2014) Editar o valor en Wikidata
Biografía
Nacemento25 de febreiro de 1970 Editar o valor en Wikidata (54 anos)
Chervonohrad (República Socialista Soviética de Ucraína) Editar o valor en Wikidata
EducaciónUniversidade Nacional de Teatro, Cinema e Televisión de Kíiv Editar o valor en Wikidata
Actividade
Ocupaciónprodutor de cinema, director de cinema, guionista Editar o valor en Wikidata
Membro de

IMDB: nm1543906 Allocine: 422074 Rottentomatoes: celebrity/volodymyr_tykhyy Editar o valor en Wikidata

Traxectoria

editar

Volodymyr naceu o 25 de febreiro de 1970 en Chervonohrad, na rexión de Lviv. Logo de graduarse no instituto, Volodymyr ingresou no colexio de minería de Chervonohrad en 1987. En 1989-1991, serviu no exército soviético na aviación naval, e estivo destinado en Belarús.[5]

En 1992, entrou na Universidade Nacional de Teatro, Cinema e Televisión de Kíiv. Graduouse en 1997. Traballou nos estudios de televisión Studio 1+1, Danapris-Film e foi o director do programa de televisión Verka Serdiuchka.[6]

Comezou a súa carreira como director de filmes e series de televisión. Máis tarde, cambiou a súa atención aos documentais e, finalmente, pasou a facer longametraxes. Na maioría das súas obras, é o director e guionista. A única excepción é a película The Seventh Route (1997), onde Tychyi actuou só como coautor do guión.[7]

É un dos creadores dos proxectos cinematográficos "Assholes. Arabesques, Ukraine, Goodbye!" e Babylon'13. En 2018, foi un dos gañadores do Premio Nacional Taras Shevchenko de Ucraína pola súa serie de documentais históricos sobre a Revolución da Dignidade.[8]

  1. Каталог Київського Міжнародного кінофестивалю «Молодість». Київ, 2000. — С.67;
  2. Тихий Володимир Вікторович // Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка, 2018
  3. "Національна спілка кінематографістів України". www.ukrkino.com.ua. Arquivado dende o orixinal o 15 de xaneiro de 2017. Consultado o 2021-12-22. 
  4. Decree of the President of Ukraine from 7 березня 2018 year № 60/2018 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» (en ucraíno)
  5. Володимир Тихий замість жінки свариться з папугою Gazeta.ua, 9 січня 2008
  6. О. В. Безручко. Кінопедагогічна діяльність М. Г. Іллєнка // Культура і сучасність. — 2013. — № 1. — С. 126—131
  7. Володимир Тихий Енциклопедія «кіно-кола», 2008
  8. Decree of the President of Ukraine from 7 березня 2018 year № 60/2018 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» (en ucraíno)